Ми - за дитинство без насилля!

2018-10-24

Слово булінг, що походить від англійського buly – хуліган, забіяка – порівняно нове у нашому вжитку. Про булінг в Україні голосно заговорили, у тому числі, і після резонансних бійок між дівчатами-підлітками у Чернігові. Тоді агресивна і вкрай жорстока свідома поведінка кількох юних чернігівок просто вразила всю Україну. Згодом щось подібне трапилося в Одесі. Суспільство ж дізналося про ці ганебні випадки завдяки свідкам агресій, які знімали ці бійки на камери і потім викладали їх в Інтернеті.

На превеликий жаль, цькування та агресивне переслідування однієї дитини іншими дітьми, за свідченнями соціологів, у нашій державі набуло ознак епідемії.

Вихованці Дитячої інформаційної агенції «Крила» Чернігівського обласного Палацу дітей та юнацтва поспілкувалися зі старшокласницями - представницями Чернігівського міського учнівського парламенту Ольгою Пустовойт і Тетяною Величко та членом Чернігівської районної ради старшокласників Валентиною Карповець. Можливо, їхні думки щодо булінгу комусь допоможуть протистояти цьому ганебному явищу.

«Ми самі з цим стикались і хочемо, щоб діти знали, що це таке і вміли із цим боротись». «Я була об’єктом знущань у шостому класі. Я не зверталася ні до батьків, ні до педагогів. Якось сама це через себе пропустила, згодом поговорила з однокласниками і все владналося». «Я була жертвою булінгу у 5 класі. Сама впоратись із ситуацією не змогла, тож звернулася до своїх педагогів. Після спільної розмови з однокласниками цькування припинилися. Однокласники почали ставитись до мене добре. Навіть почали поважати». «Я досить довго була жертвою кібербулінгу. Дуже важливо не тримати це в собі. Обов’язково треба звернутись за допомогою до фахівців. Пояснили, як правильно реагувати на образливі повідомлення у соціальних мережах або не відповідати взагалі, мені допомогли мої батьки». «Взагалі, під вплив кібербулінгу, як правило, потрапляють учні молодших класів. Вони довірливі і «ведуться» на все в мережі Інтернет. Тож батькам необхідно пильніше слідкувати за своїми дітьми: обмежувати час, який дитина проводить в Інтернеті. Іноді навіть слідкувати за тим, кому ваша дитина пише та хто пише їй».

«Відносно ж психологічного або фізичного булінгу дуже важливо навчити дитину правильно реагувати на агресора». «Крім того, що про свою проблему треба обов’язково розповісти своїм близьким, вчителям чи друзям, потрібно ще навчитись контактувати із самим агресором. Адже неправильна ваша поведінка може його тільки підбурити до жорстокості. Ні в якому разі не можна йому відповідати грубістю. Краще - просто ігнорувати».

- Усі ми час від часу стаємо свідками булінгу. Й іноді просто боїмось стати на сторону жертви або розповісти про це дорослим, аби самим не стати об’єктами знущань…

«Таке часто буває. І як це не важко, потрібно себе перебороти. Якщо ми будемо правильно реагувати на агресію, то її навколо нас буде менше». «Я гадаю, замовчувати будь-яке знущання над дітьми не можна». «Зараз я у такому віці, що я б не стояла осторонь. Що я пораджу свідкам? Не можна просто дивитися, як над дитиною знущаються. Треба спробувати запобігти цьому. Найперше, агресори бояться своїх батьків. Тому треба поговорити, але обов’язково з батьками обох сторін. Якщо тільки з батьками однієї дитини – жертви чи агресора - мало що зміниться». «Я вважаю, що реагувати на агресію, навіть якщо вона особисто тебе не стосується, вкрай важливо. Адже коли ми стикаємося з агресором, а навкруги багато людей, яким просто байдуже,ти відчуваєш себе ще більш подавленим - таке відчуття, неначе агресори всі навколо тебе. Що проти тебе цілий світ».

- Як правило, булінг відбувається з групою підтримки. Агресори за рахунок знущань над іншими хочуть піднятися в очах своїх однолітків…

«Так. Агресори зазвичай слабкі люди без якихось талантів та розуму… Між тим, вони хочуть відчути себе лідерами та самовиразитись саме за рахунок агресії». «Не можна стояти осторонь та ще й знімати все на відео, а згодом викладати все це у соцмережі. Це аморально. Жертву треба спробувати захистити».

«Я вважаю, що ті підлітки, які стоячи у колі, підбурюють цього так званого лідера на жорстокість,також є агресорами».

«Діти без певних моральних принципів або просто слабкі духом іноді навіть тягнуться до таких сумнівних авторитетів. І якщо цій агресії не протистояти, вона розростеться як сніговий ком».

- Чи можна булінг побороти?

«Звичайно. Зараз і вчителі, і батьки і Міністерство освіти та науки України дуже активно співпрацюють у цьому напрямку. На жаль, булінг – явище соціальне. Та ми прагнемо європейських стандартів. Тож впевнена, поступово навколо нас буде більше добра і добробуту».

«На мою думку, зміни розпочнуться, якщо кожен із нас замислиться над своїм особистим ставленням до людей. А чи не сміємося чи не ображаємо ми самі когось зі своїх однокласників чи знайомих. Отож, зміни треба розпочинати з себе. Зокрема, скорегувати свою поведінку – стати більш людяними. Тоді оточуючі побачать зміни у вас і замисляться над своєю поведінкою».

«Булінг потрібно і можна побороти. Бесіди у школах,і не тільки зі вчителями та дирекцією, але й самим учням треба збиратись і говорити про це. Приміром, за чаєм у гостях».

«В Україні працюють також гарячі лінії. Якщо ви в силу різних причин не наважуєтесь поговорити зі своїми батьками, вчителями або друзями, ви анонімно можете зателефонувати на гарячу лінію. Особисто я туди не телефонувала.(Зазвичай, у мене вистачало духу звернутись до батьків і до вчителів). Але у мене є знайома. Я дізналась про її проблеми не так давно. Так от, вона дзвонила на гарячу лінію щодня впродовж місяця і їй допомогли. Її навчили поводитись із агресором, як вести себе у такій ситуації. І зараз у неї все добре».

Тож не будьмо байдужими,друзі! Кожен із нас має право на дитинство без насилля.

Національна дитяча «гаряча» лінія – 0800 500 225 або 772 (з мобільного);

Національна дитяча «гаряча» лінія для дітей та батьків – 116-111;

Телефон довіри у Чернігові - 4-21-01

Дитяча інформаційна агенція «Крила»